Ми звернулися з запитом до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи а також його філіалу в Харківській області. Отримали відповідь з підтвердженням
Також ми звернулися до Державної надзвичайної комісії при Харківській міській раді з запитом та отримали копію Протоколу засідання та План ліквідаціі
Після чого ми оскаржили цей Протокол та План ліквідації до Прокуратури Харківської області, подавши ЗАЯВУ наступного змісту:
17.09.2015р. Прокурору м. Харкова Гончаренко А.М.
ЗАЯВА
19.08.2015р. державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Харківській міській раді прийняла рішення про накладення відповідно до ст. 48 Закону України «Про ветеринарну медицину» карантинних обмежень в Московському районі м. Харкова (копія протоколу додається).
Одночасно в цьому протоколі зафіксоване рішення про «забезпечення знищення бродячих котів та собак гуманними способами». Це і було реалізовано на практиці – проведено масовий вилов та знищення тварин в Московському районі.
Однак подібні дії суперечать положенням чинного законодавства.
Пряме порушення положень чинного законодавства щодо карантину та поводження з тваринами
Закон України «Про ветеринарну медицину» обмежує повноваження як головних державних інспекторів ветеринарної медицини, так і державних надзвичайних протиепізоотичних комісій.
Так, за ст. 44 названого закону, державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України, відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування дійсно можуть уводити певні заходи з числа визначених в цьому законі, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню.
Але уведення таких заходів повинно відбуватися не свавільно, а, як це прямо зазначено в законі, відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження.
У протоколі засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Харківській міській раді не відображена жодна (!) з цих обставин.
Більше того, в ньому навіть не містяться посилання на встановлення у померлої кошеняти сказу (!), а лише описаний випадок смерті тваринки, без зазначення причин.
Також відсутні прогнози щодо рівня ризику, а також даних, на яких би він базувався. І при цьому уведено доволі значні обмеження, в тому числі й щодо знищення тварин.
Тобто, державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Харківській міській раді прийняла рішення про накладення карантинних обмежень в Московському районі м. Харкова безпідставно, з порушенням передбаченого чинним законодавством порядку.
Крім того, рішення про однозначне присипляння всіх виловлених тварин прямо суперечить положенням ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», що встановлює вичерпний перелік можливих підстав для умертвління тварин і не поширюється на всіх відловлених собак та кішок. Зокрема, евтаназія повинна застосовуватись виключно для «за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання». Не усіх без винятку, а лише окремих і хворих!
Норма ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» має переважне значення порівняно з положенням ст. 44 Закону України «Про ветеринарну медицину», що лише в загальному виді вказує на можливість «знищення бродячих котів і собак гуманними методами».
По-перше, це спеціальна норма, що регламентує не загальні питання ветеринарної медицини, не лише можливість знищувати тварин, а й визначає вичерпний перелік випадків для її реалізації.
По-друге, чинна редакція п. 15 ст. 44 Закону України «Про ветеринарну медицину» була прийнята 25 червня 1992 року і жодного разу не піддавалась зміні. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який обмежив перелік випадків, коли тварину можна знищувати, прийнятий значно пізніше - 21 лютого 2006 року.
Питання застосування нормативно-правових актів, виданих одним і тим же органом, які мають різну юридичну силу та не узгоджуються між собою, відображені у листі Міністерства юстиції від 26 грудня 2008 року N 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії".
У цьому листі прямо зазначається: «1. У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності».
Тож державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Харківській міській раді не мала права приймати рішення та здійснювати знищення всіх бродячих котів і собак без встановлення у них діагнозу захворювання на сказ чи іншу небезпечну хворобу, оскільки це прямо суперечить ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Вона повинна була керуватися виключно названою нормою.
Фактично ж державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Харківській міській раді здійснила перевищення наданих повноважень, не забезпечила при прийнятті рішення суворого дотримання закону, що має на увазі притягнення членів цієї комісії до відповідальності зі скасуванням рішення.
Вирішити це питання ми просимо прокуратуру.
Порушення порядку уведення, тривалості карантину та накладених обмежень
Пунктом 4.13. Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.05.2012 р. № 257 встановлено, що Головне управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі нібито має право проводити встановлення карантину, однак здійснювати це воно може виключно у випадках, передбачених законом.
Це прямо зазначено в чинній редакції п. 4.13. вказаного Положення: «забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, а в разі необхідності - у зоні спостереження».
Сказ не входить до Переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. N 1006, тому це захворювання не є підставою для обов’язкового уведення карантину відповідно до положень чинного законодавства.
Натомість, карантинні обмеження, ще й надзвичайно значному обсязі, були уведені. А це суперечить вищеназваним нормативним положенням.
Відсутність належно зафіксованих підстав для прийняття рішення стосовно уведення карантину.
Як витікає з Закону України «Про ветеринарну медицину», підставою для запровадження карантину за загальним правилом є факт спалаху карантинної хвороби.
В даному випадку карантин в Московському районі м. Харкова уведений через наявність нібито підтвердженого факту захворювання на сказ одного кошеняти.
Проте, відповідь з Харківської філії Державного науково-дослідний інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (копія додається) дозволяє стверджувати, що насправді перевірених у встановленому порядку доказів існування сказу не було.
По-перше, для встановлення діагнозу по даному випадку було використано лише один метод - люмінесцентної мікроскопії.
Натомість у п. 3.1. Інструкції «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин», зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994 р. за N 54/263, що підлягає виконанню відповідними органами, чітко та недвозначно передбачено:
«3.1. Діагноз на сказ встановлюють на підставі комплексу епізоотичних, клінічних, патологоанатомічних і лабораторних досліджень».
Посилання на застосування саме комплексу досліджень міститься й у ДСТУ 7053:2009.
Тобто, має місце порушення процедури діагностування, що не дає можливості стверджувати про однозначну наявність сказу.
По-друге, за Інструкцією «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин», для дослідження у лабораторію ветеринарної медицини фахівець направляє свіжий труп або голову від дрібних тварин, голову або свіжий консервований в 30-50 процентному розчині гліцерину головний мозок від великих тварин. Труп тварини повинен бути ретельно запакований в целофановий мішок, мозок - в банку з притертою скляною або гумовою пробкою, залитою парафіном, або в будь-який інший водо непроникливий контейнер (п. 3.2.).
Однак труп кошеняти тривалий час перед цим зберігався у невідомих умовах, без дотримання будь-яких вищевказаних умов.
У підсумку неналежне зберігання трупу могло призвести до отримання невірного діагнозу.
Як свідчать результати наукових досліджень, лише одночасне використання методів ПЛР, ІФА та МФА дозволяє встановити точний діагноз сказу, особливо при сумнівному результаті одного з них.
Тобто, в Московському районі було введено карантин без реально доведених підстав.
З урахуванням викладеного,
ПРОСИМО ВАС
вирішити питання про скасування незаконних рішень зазначених у зверненні посадових осіб та припинити порушення й обмеження прав людей та тварин через безпідставне уведення карантину з порушенням встановленого чинним законодавством порядку та за відсутності передбачених підстав.
Додаток: 1.Копія відповіді Харківської філії Державного науково-дослідний інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи;
2.Копія відповіді з протоколом засідання комісії.
17.09.2015р.
Голова правління ГО «Ліга допомоги тваринам» Савченко З.Ф.
На це отримали відповідь не з Прокуратури, а від начальника управління ветеринарної медицини Матвійчука М.А. в якій він вказує відверто неправдиву інформацію (Ви можете самі співставити його відповідь з п.7 Плану ліквідації, на якому Матвійчук акцентує увагу)
Звісно ж ми подали скаргу на такі дії Прокуратури м.Харкова і начальника Облветуправління до Генеральної Прокуратури України.
На що отримали відповідь від органу на який скаржилися (всупереч Закону України "Про звернення громадян") з "відмазками ні про що..."
Круговая порука
